Мал. 7.1. Розташування елементів системи упорскування SOHC: 1 – реле електромагнітної муфти компресора кондиціонера; 2 – електромагнітний клапан продування адсорбера (для автомобілів з правим кермом); 3 – датчик детонації; 4 – сервісний роз'єм паливного насоса; 5 – форсунки; 6 – електромагнітний атмосферний клапан (автомобілі із системою TCL); 7 – датчик положення дросельної заслінки (для автомобілів із системою TCL); 8 – регулятор частоти обертання колінчастого валу двигуна на холостому ходу (ISC servo); 9 – датчик положення педалі акселератора (з датчиком-вимикачем повністю закритого положення дросельної заслінки) (автомобілі із системою TCL); 10 – розподільник запалювання (з котушкою запалювання, силовим транзистором, датчиком ВМТ та датчиком положення колінчастого валу); 11 – електромагнітний клапан продування адсорбера (для автомобілів з лівим кермом); 12 – датчик вимірювача витрати повітря (з датчиком температури повітря у впускному колекторі та датчиком атмосферного (барометричного) тиску; 13 – датчик швидкості автомобіля; 14 – контрольна лампа несправності двигуна; 15 – вимикач кондиціонера; 16 – електронний блок управління двигуном; 17 – керуюче реле (control relay), 18 – діагностичний роз'єм; 19 – вимикач блокування стартера (перемикач селектора АКП); 20 – датчик температури охолоджувальної рідини; управління
Система розподіленого упорскування палива складається з датчиків та виконавчих пристроїв, що працюють за командами блоку управління двигуном (engine-ECU). Датчики реєструють стан двигуна та передають інформацію на електронний блок управління, на підставі якої блок керує роботою двигуна. Розташування елементів системи упорскування SOHC та DOHC наведено на рис. 7.1 та 7.2.
Мал. 7.2. Розташування елементів системи упорскування DOHC: 1 – реле електромагнітної муфти компресора кондиціонера; 2 – датчик положення колінчастого валу; 3 – датчик положення розподільчого валу; 4 – сервісний роз'єм паливного насоса; 5 – форсунки; 6 – датчик детонації; 7 – датчик положення дросельної заслінки (з датчиком-вимикачем повністю закритого положення дросельної заслінки); 8 – регулятор частоти обертання колінчастого валу двигуна на холостому ходу (ISC servo); 9 – електромагнітний клапан продування адсорбера (система уловлювання парів палива); 10 – датчик вимірювача витрати повітря (з датчиком температури повітря у впускному колекторі та датчиком атмосферного (барометричного) тиску); 11 – датчик швидкості автомобіля; 12 - контрольна лампа несправності двигуна; 13 – вимикач кондиціонера; 14 – електронний блок керування двигуном; 15 - керуюче реле (control relay); 16 - діагностичний роз'єм; 17 – датчик температури охолоджувальної рідини; 18 – датчик несправності системи запалювання; 19 – датчик концентрації кисню; 20 - котушки запалювання; 21 – датчик (датчик-вимикач) тиску рідини в гідравлічній системі підсилювача рульового керування
Блок управляє упорскуванням палива, частотою обертання на холостому ходу та кутом випередження запалювання. Крім того, блок управління має ряд діагностичних режимів роботи, що дозволяють спростити пошук несправностей.
Момент початку відкриття форсунки і тривалість її відкритого стану задаються таким чином, щоб у двигун надходила паливоповітряна суміш оптимального складу, відповідна умовам роботи двигуна, що безперервно змінюються.
Форсунка встановлена на впускному патрубку кожного циліндра. Паливо під тиском подається паливним насосом з бака паливну рампу. Тиск підтримується регулятором тиску. У паливній рампі паливо під певним тиском розподіляється до кожної форсунки.
У нормальних умовах упорскування палива здійснюється один раз за два обороти колінчастого валу для кожного циліндра.
Порядок роботи циліндрів: 1-3-4-2. Цей режим називається послідовним упорскуванням палива. Електронний блок управління забезпечує збагачення паливоповітряної суміші при прогріванні двигуна, а також при роботі з максимальним навантаженням, керуючи без зворотного зв'язку за складом суміші (open-loop).
Якщо двигун прогрітий або працює на часткових режимах, то блок керування забезпечує підтримку стехіометричного (теоретично необхідного для повного згоряння палива) складу паливоповітряної суміші, здійснюючи керування зі зворотним зв'язком («closed-loop») за складом суміші з використанням сигналів датчика концентрації кисню. Завдяки цьому забезпечується максимальна ефективність роботи трикомпонентного каталітичного нейтралізатора.
Електронний блок керування двигуном підтримує оптимальну частоту обертання холостого ходу в залежності від зовнішніх умов і навантаження на двигун, регулюючи кількості повітря, що надходить у двигун через байпасний канал в обхід дросельної заслінки. Блок управління двигуном управляє сервоприводом регулятора холостого ходу (ISC), забезпечуючи підтримку заданої частоти обертання в залежності від температури охолоджувальної рідини та навантаження від кондиціонера. Крім того, при включенні та вимкненні кондиціонера, що працює в режимі холостого ходу двигуна, кроковий електродвигун регулятора холостого ходу (ISC) дозує кількість додаткового повітря таким чином, щоб унеможливити коливання частоти обертання колінчастого валу.
Підключений до первинного ланцюга котушки запалення силовий транзистор замикає та розмикає ланцюг. Таким чином здійснюється оптимальне керування кутом випередження запалення відповідно до режиму роботи двигуна.
Електронний блок управління двигуном визначає оптимальний кут випередження запалення в залежності від частоти обертання колінчастого валу двигуна, об'ємної витрати повітря, що надходить у двигун, температури охолоджуючої рідини та атмосферного тиску.
Паливний бак розташований під підлогою задніх сидінь для забезпечення пасивної безпеки та збільшення об'єму багажного відділення.
Для запобігання витіканню палива з бака у разі аварії (перевороту автомобіля) у лінію відведення парів палива встановлено клапан відсікання паливоподачі.
З метою зниження маси та збільшення корозійної стійкості паливний бак виготовлений із пластику.